навісніти

НАВІСНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок.

1. Втрачати розум, божеволіти.

— Мені дух забиває. Я скаженію, я навіснію од кохання, — сказала вона (Н.-Лев., IV, 1956, 243).

2. Шаленіти, біснуватися від злості.

Хай собі навісніють і по-вовчому виють пани рокфеллери, а нам своє робить (Ком. Укр., 2, 1963, 5);

*Образно. А хвиля бушувала й навісніла (Кучер, Голод, 1961, 431).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навісніти — навісні́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. навісніти — Божеволіти, губити розум, р. навіженіти; (зі злости) шаліти, шаленіти. Словник синонімів Караванського
  3. навісніти — див. сердитися Словник синонімів Вусика
  4. навісніти — -ію, -ієш, недок. 1》 Втрачати розум, божеволіти. 2》 Шаленіти, біснуватися від злості. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. навісніти — НАВІСНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. Втрачати розум, божеволіти. – Мені дух забиває. Я скаженію, я навіснію од кохання, – сказала вона (І. Нечуй-Левицький); Наш директор на старості-літах, якщо не зовсім навісніє, то впада в дитинство (А. Словник української мови у 20 томах
  6. навісніти — БОЖЕВО́ЛІТИ (ставати психічним хворим; узагалі втрачати здоровий глузд), БЕЗУ́МІТИ рідко; НАВІСНІ́ТИ підсил., СКАЖЕНІ́ТИ підсил., ШАЛЕНІ́ТИ підсил., ШАЛІ́ТИ підсил., НАВІЖЕНІ́ТИ підсил., рідше (втрачати розум, здоровий глузд). "Невже те все видалось мені?... Словник синонімів української мови