нагода
НАГО́ДА, и, ж. Зручні для здійснення чого-небудь обставини, підхожий для чого-небудь момент.
Олексій дав оправити портрет у рамки за скло і послав при нагоді до матері (П. Куліш, Вибр., 1969, 298);
Ольга мала деякі дані підозрівати, що Завадка шукає нагоди заговорити до неї (Вільде, Сестри.., 1958, 513);
В колгоспі "Серп і Молот" ми мали нагоду багато розмовляти з старими хліборобами (Вол., Сади.., 1950, 54).
З наго́ди чого — у зв’язку з певними обставинами.
Бульба з нагоди приїзду синів запросив усіх сотників і всю полкову старшину (Довж., І, 1958, 219).
Словник української мови (СУМ-11)