(сприятливі для чогось обставини) випадок, розм. оказія.
Словник синонімів Полюги
Значення в інших словниках
нагода —
стати в пригоді чи в нагоді? Іменники пригода та нагода – наче камінь спотикання для тих, хто негаразд знає або тільки починає вивчати українську мову. В одній з попередніх публікацій побіжно згадувалося про вживання їх.
«Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
нагода —
наго́да іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
нагода —
Нагода й пригода Ці два слова — немов камінь спотикання для тих, що негаразд знають українську мову й тому часто ставлять їх не там, де треба: «Словник має стати в нагоді вчителеві й школяреві, професорові й студентові...
«Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
нагода —
-и, ж. Зручні для здійснення чого-небудь обставини, принагідний для чого-небудь момент. З нагоди чого — у зв'язку з певними обставинами.
Великий тлумачний словник сучасної мови
нагода —
НАГО́ДА, и, ж. Сприятливі, слушні або зручні для здійснення чого-небудь обставини, умови, час, момент і т. ін. Коли вже в спальні заспокоїлось, Челканов хотів скористатися з нагоди, щоб поговорити з Марком (І.
Словник української мови у 20 томах
нагода —
Нагода злодія родить. Бо не вкрав би і не витворив би злодійського нахилу. Натягай вітрила, поки вітер віє. Роби в пору. При нагоді, чи не при нагоді, аби в добрій злагоді. Несподівано стрітившись два приятелі витають себе.
Приповідки або українсько-народня філософія
нагода —
НАГО́ДА (зручні, сприятливі для здійснення чого-небудь обставини), ОКА́ЗІЯ розм., СПОСІ́БНІСТЬ (СПОСО́БНІСТЬ) заст.; ВИ́ПАДОК (звичайно про непередбачену, раптову нагоду); МОМЕ́НТ (звичайно про коротку й непередбачену нагоду).
Словник синонімів української мови
нагода —
НАГО́ДА, и, ж. Зручні для здійснення чого-небудь обставини, підхожий для чого-небудь момент. Олексій дав оправити портрет у рамки за скло і послав при нагоді до матері (П. Куліш, Вибр.
Словник української мови в 11 томах
нагода —
Нагода, -ди ж. Случай, удобное время. (Юда) шукав нагоди, щоб видати Його їм без народу. Єв. Л. XXII. 6.
Словник української мови Грінченка