нагода
НАГО́ДА (зручні, сприятливі для здійснення чого-небудь обставини), ОКА́ЗІЯ розм., СПОСІ́БНІСТЬ (СПОСО́БНІСТЬ) заст.; ВИ́ПАДОК (звичайно про непередбачену, раптову нагоду); МОМЕ́НТ (звичайно про коротку й непередбачену нагоду). Скориставшися з нагоди, що мова зайшла про шахту, Січкарук запитала, як у Циганка виникла ідея нового методу (О. Гуреїв); Коли Нестор шукав зустрічей з Орисею, то він.. підбирав для цього завжди якусь оказію: то похорони, то весілля.., то концерт відомого співака (Ірина Вільде); Цвета вбиралась у тутешню одежу, при тій спосібності і я міряла сей костюм, але мені в ньому погано (Леся Українка); Віктор увесь день шукав випадку, щоб наодинці поговорити з Шепель (О. Донченко); — Інколи розвідникові доведеться пролежати на снігу і день, і добу, чекаючи слушного моменту (І. Багмут).
Словник синонімів української мови