награбований

НАГРАБО́ВАНИЙ, а, е. Дівпр. пас. мин. ч. до награбува́ти.

В той час, коли тиф нещадно косив петлюрівців.., коли розкладався фронт, а міністри знімали з нього воїнів для евакуації за кордон награбованого ними майна, в Кам’янці-Подільському точилася запекла боротьба і йшов торг за владу (Стельмах, II, 1962, 49);

// У знач. прикм.

Раз на північ ішов караван, щоб одправить за море Награбовані скарби з руїн фараонів забутих (Л. Укр., І, 1951, 424);

Посідали на коні татарські вояки, завантажили вози награбованим добром (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 486);

// у знач. ім. награбо́ване, ного, с. Те, що хтось награбував.

Будь він проклятий віднині, кат, злодійськая рука! Он він полем на машині з награбованим тіка… (Тич., II, 1957, 134);

Ніколи буржуй з власної волі не віддасть награбоване (Вільде, Сестри.., 1958, 155).

Значення в інших словниках

1. награбований — награбо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. награбований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до награбувати. || награбовано, безос. присудк. сл. || у знач. ім. награбоване, -ного, с. Те, що хтось награбував.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. награбований — НАГРАБО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до награбува́ти. В той час, коли тиф нещадно косив петлюрівців і січових стрільців, коли розкладався фронт, а міністри знімали з нього воїнів для евакуації за кордон награбованого ними майна...  Словник української мови у 20 томах