награбований

награбо́ваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до награбувати.

|| награбовано, безос. присудк. сл.

|| у знач. ім. награбоване, -ного, с. Те, що хтось награбував.

Значення в інших словниках

1. награбований — награбо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. награбований — НАГРАБО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до награбува́ти. В той час, коли тиф нещадно косив петлюрівців і січових стрільців, коли розкладався фронт, а міністри знімали з нього воїнів для евакуації за кордон награбованого ними майна...  Словник української мови у 20 томах
3. награбований — НАГРАБО́ВАНИЙ, а, е. Дівпр. пас. мин. ч. до награбува́ти. В той час, коли тиф нещадно косив петлюрівців.., коли розкладався фронт, а міністри знімали з нього воїнів для евакуації за кордон награбованого ними майна...  Словник української мови в 11 томах