нагрітий

НАГРІ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до нагрі́ти 1.

Жінки порались в городі, вив’язували з вузликів насіння й висаджували з пристрасним запалом в нагріту весняним сонцем землю (Довж., І, 1958, 368);

Вечірні сутінки огортали ріку. Нагріта за день вода злегка парувала (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 93);

*Образно. Раз добром нагріте серце Вік не прохолоне! (Шевч., І, 1951, 245);

// У знач. прикм.

Світились вікна в мечетях, пашів нагрітий камінь (Коцюб., II, 1955, 125);

На сонячних лісових горбках солодко пахло нагрітою стиглою полуницею (Донч., IV, 1957, 115).

Значення в інших словниках

1. нагрітий — нагрі́тий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. нагрітий — див. теплий  Словник синонімів Вусика
3. нагрітий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до нагріти 1). || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. нагрітий — НАГРІ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до нагрі́ти 1. Жінки порались в городі, вив'язували з вузликів насіння й висаджували з пристрасним запалом в нагріту весняним сонцем землю (О. Довженко); Пахли нагріті сонцем хліба; немає кращого над той запах (О.  Словник української мови у 20 томах