нагрітий

нагрі́тий

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до нагріти 1).

|| у знач. прикм.

Значення в інших словниках

1. нагрітий — нагрі́тий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. нагрітий — див. теплий  Словник синонімів Вусика
3. нагрітий — НАГРІ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до нагрі́ти 1. Жінки порались в городі, вив'язували з вузликів насіння й висаджували з пристрасним запалом в нагріту весняним сонцем землю (О. Довженко); Пахли нагріті сонцем хліба; немає кращого над той запах (О.  Словник української мови у 20 томах
4. нагрітий — НАГРІ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до нагрі́ти 1. Жінки порались в городі, вив’язували з вузликів насіння й висаджували з пристрасним запалом в нагріту весняним сонцем землю (Довж., І, 1958, 368); Вечірні сутінки огортали ріку.  Словник української мови в 11 томах