надвисати
НАДВИСА́ТИ, а́є, недок., НАДВИ́СНУТИ, не, док., розм. Спускаючись низько, простягатися над ким-, чим-небудь.
Сумно, сумно кругом нього [Івася] Хмара надвисає, І у хмарі ясне сонце Гасне, погасає (Рудац., Тв., 1956, 85).
Словник української мови (СУМ-11)