1. Словник української мови в 11 томах

надвисати

НАДВИСА́ТИ, а́є, недок., НАДВИ́СНУТИ, не, док., розм. Спускаючись низько, простягатися над ким-, чим-небудь.

Сумно, сумно кругом нього [Івася] Хмара надвисає, І у хмарі ясне сонце Гасне, погасає (Рудац., Тв., 1956, 85).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надвисати — надвиса́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. надвисати — -ає, недок., надвиснути, -не, док., розм. Спускаючись низько, простягатися над ким-, чим-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. надвисати — НАДВИСА́ТИ, а́є, недок., НАДВИ́СНУТИ, не, док., розм. Спускаючись низько, простягатися над ким-, чим-небудь. Сумно, сумно кругом нього [Івася] Хмара надвисає, І у хмарі ясне сонце Гасне, погасає (С. Словник української мови у 20 томах
  4. надвисати — НАВИСА́ТИ (розміщатися низько над чим-небудь), ЗВИСА́ТИ, ПОВИСА́ТИ, ВИ́СІ́ТИ, ВИ́СНУТИ, НАДВИСА́ТИ розм. — Док.: нави́снути, зви́снути, пови́снути, надви́снути. Словник синонімів української мови