надвисати
НАДВИСА́ТИ, а́є, недок., НАДВИ́СНУТИ, не, док., розм.
Спускаючись низько, простягатися над ким-, чим-небудь.
Сумно, сумно кругом нього [Івася] Хмара надвисає, І у хмарі ясне сонце Гасне, погасає (С. Руданський);
Ой надвисли сині хмари, надвисли, надвисли, Полюбив я дівчиноньку, не сходить ми [мені] з мислі (з народної пісні).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- надвисати — надвиса́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- надвисати — -ає, недок., надвиснути, -не, док., розм. Спускаючись низько, простягатися над ким-, чим-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- надвисати — НАВИСА́ТИ (розміщатися низько над чим-небудь), ЗВИСА́ТИ, ПОВИСА́ТИ, ВИ́СІ́ТИ, ВИ́СНУТИ, НАДВИСА́ТИ розм. — Док.: нави́снути, зви́снути, пови́снути, надви́снути. Словник синонімів української мови
- надвисати — НАДВИСА́ТИ, а́є, недок., НАДВИ́СНУТИ, не, док., розм. Спускаючись низько, простягатися над ким-, чим-небудь. Сумно, сумно кругом нього [Івася] Хмара надвисає, І у хмарі ясне сонце Гасне, погасає (Рудац., Тв., 1956, 85). Словник української мови в 11 томах