надлам
НАДЛА́М, у, ч. Те саме, що надло́м.
Найгостріші суперечності, глибокі психологічні конфлікти Шевченко розв’язував дуже просто, природно, без романтичного нагнітання, без душевного надламу (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 337).
Словник української мови (СУМ-11)