надлам
НАДРИ́В (різке пониження душевних і фізичних сил унаслідок якогось переживання, потрясіння; надмірна, хвороблива різкість у вияві якого-небудь почуття, душевного стану), НАДЛО́М (НАДЛА́М). Душевний надрив; "Стійте, стійте!" — з болем, з надривом озивається Дьяконову якийсь недобрий внутрішній голос (О. Гончар); (Вадим:) І я кричу в нестерпному надломі: не винен я! (О. Левада).
Словник синонімів української мови