надоба
НА́ДОБА, и, ж., діал. Потреба, необхідність.
— Двері одімкни, нехай так і будуть, можу тебе по надобі і вночі покликати (Скл., Святослав, 1959, 104).
Словник української мови (СУМ-11)НА́ДОБА, и, ж., діал. Потреба, необхідність.
— Двері одімкни, нехай так і будуть, можу тебе по надобі і вночі покликати (Скл., Святослав, 1959, 104).
Словник української мови (СУМ-11)