Словник синонімів української мови

надоба

ПОТРЕ́БА (відчуття необхідності задовольнити щось, робити щось, діяти певним чином), ХІТЬ розм., ПО́ТРІ́БКА розм., ЗНА́ДОБА розм., КРА́ЙНІСТЬ підсил. розм., НУЖДА́ заст., розм., НА́ДОБА діал., ПОДО́БА діал.; ДІ́ЛО розм., ДІ́ЛЬЦЕ розм. (ділова потреба); ПО́ПИТ, ПО́КУП розм. (потреба у якомусь товарі з боку покупця). Почув (Лазар) потребу, щоб хата сповнилась криком, гамором, рухом, щоб стіни двигтіли, вікна бряжчали і все тріщало (М. Коцюбинський); Шевченко читав усе, що виходило з-під пера Пушкіна. Взагалі начитаність його і хіть до читання були величезні (М. Рильський); — Певно, пише твій татунь з Канева, а може, й грошаки шле на якусь потрібку (І. Нечуй-Левицький); (Глоба:) Кожне твоє слово гостре. (Явдоким:) Сам його сталю, сам і гострю та ще й не на торг, а задля хатньої знадоби (М. Кропивницький); Я Садовських сама не знаю і їхати з ними учителькою їх дочки рішитись не могла б без великої крайності (Леся Українка); Хтось доглядає там душу в гуцулі, поезію, нужду, потребу освіти; експлуататор бачить лиш матеріал для визиску (Г. Хоткевич); — Двері одімкни, нехай так і будуть, можу тебе по надобі і вночі покликати (С. Скляренко); Чого мені журитися? Якая подоба? (І. Манжура); (Матушка гуменя:) Ну, кажи, молодице, яке там діло у тебе. (Кнуриха:) Ми прийшли, матушко, прохати вас — прийміть нас до себе (Панас Мирний); — У мене до вас, товаришу Мартинов, дільце є (О. Донченко); Вона непогано плете різні шерстяні речі, на які є завжди попит (Є. Гуцало); Як нема покупу, то вони (крамарі там, чи що) дешево продаватимуть кожухи (Словник Б. Грінченка). — Пор. 1. пра́гнення.

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. надоба — на́доба іменник жіночого роду потреба діал.  Орфографічний словник української мови
  2. надоба — -и, ж., діал. Потреба, необхідність.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. надоба — НА́ДОБА, и, ж., діал. Потреба, необхідність. – Двері одімкни, нехай так і будуть, можу тебе по надобі і вночі покликати (С. Скляренко); Відкинув [син] ковдру, полежав ще хвильку, доки пройняла ранкова прохолода і виникла знайома...  Словник української мови у 20 томах
  4. надоба — НА́ДОБА, и, ж., діал. Потреба, необхідність. — Двері одімкни, нехай так і будуть, можу тебе по надобі і вночі покликати (Скл., Святослав, 1959, 104).  Словник української мови в 11 томах
  5. надоба — Надоба, -би ж. Нужда, необходимость. По надобі, то найдеш і в кадобі. Г. Барв. 15.  Словник української мови Грінченка