надокучити —
надоку́чити дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
надокучити —
див. надокучати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
надокучити —
НАДОКУ́ЧИТИ див. надокуча́ти.
Словник української мови у 20 томах
надокучити —
НАБРИ́ДНУТИ кому і без додатка (стати нецікавим, нудним унаслідок одноманітності, частої повторюваності), ОБРИ́ДНУТИ, ДОКУ́ЧИТИ, НАДОКУ́ЧИТИ, НАДОЇ́СТИ розм., НАСТИ́РИТИСЯ розм., ПРЕДОКУ́ЧИТИ підсил. розм., ЗНАВІСНІ́ТИ підсил. розм., ОНАВІСНІ́ТИ підсил.
Словник синонімів української мови
надокучити —
Надокуча́ти, -ча́ю, -єш сов. в. надокучити, -чу, -чиш, гл. Надоѣдать, надоѣсть, наскучать, наскучить. А вже ж тії кучері мені надокучили. Ном. № 2085.
Словник української мови Грінченка