надолину

НАДОЛИ́НУ, присл., діал. Вниз.

Стрімка обривиста скала, по котрій він з великим трудом виліз вгору, не оставляла можності злізти надолину (Фр., VIII, 1952, 225);

Дід заводив такої жалібної, що всі гості надолину голову спускали (Черемш., Вибр., 1952, 46).

Значення в інших словниках

1. надолину — надоли́ну прислівник незмінювана словникова одиниця діал.  Орфографічний словник української мови
2. надолину — присл., діал. Вниз.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. надолину — НАДОЛИ́НУ, присл., діал. Вниз. Стрімка обривиста скала, по котрій він з великим трудом виліз вгору, не оставляла [лишала] можності злізти надолину (І. Франко); Дід заводив такої жалібної, що всі гості надолину голову спускали (Марко Черемшина).  Словник української мови у 20 томах
4. надолину — ВНИЗ (УНИ́З) (у напрямі до низу, до землі), ДОНИ́ЗУ, ДОДО́ЛУ, ДО́ЛУ, ДО́ЛІ, НАНИ́З, ВДОЛИ́НУ (УДОЛИ́НУ) діал., НАДОЛИ́НУ діал. Вона полізла по драбинці вниз (Ю. Яновський); Униз грізно падали водоспади (Я.  Словник синонімів української мови