надрубаний

НАДРУ́БАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до надруба́ти.

Ольга вперше побачила на очах. механіка сльози. Вони збігали по щоках, як біжить сік з-під кори надрубаної берези (Шиян, Баланда, 1957, 248).

Значення в інших словниках

1. надрубаний — надру́баний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. надрубаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до надрубати. || надрубано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. надрубаний — НАДРУ́БАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до надруба́ти. Рибалка – ізумрудно-бірюзовий, ніби дорогоцінний камінь-самоцвіт, птах здуже коротким, немов добре надрубаним хвостом (з наук.-попул. літ.); // у знач. прикм.  Словник української мови у 20 томах