надрубаний

надру́баний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до надрубати.

|| надрубано, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. надрубаний — надру́баний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. надрубаний — НАДРУ́БАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до надруба́ти. Рибалка – ізумрудно-бірюзовий, ніби дорогоцінний камінь-самоцвіт, птах здуже коротким, немов добре надрубаним хвостом (з наук.-попул. літ.); // у знач. прикм.  Словник української мови у 20 томах
3. надрубаний — НАДРУ́БАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до надруба́ти. Ольга вперше побачила на очах. механіка сльози. Вони збігали по щоках, як біжить сік з-під кори надрубаної берези (Шиян, Баланда, 1957, 248).  Словник української мови в 11 томах