Великий тлумачний словник сучасної мови

надруб

надру́б

-у, ч.

Надрубане місце.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. надруб — надру́б іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. надруб — НАДРУ́Б, у, ч. Надрубане місце. Спочатку роблять з обох боків штаби або навколо стержня неглибокий надруб, а потім більш сильними ударами збільшують цей надруб (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. надруб — НАДРУ́Б, у, ч. Надрубане місце. При спилюванні дерева треба робити попередній надруб з того боку, куди має впасти дерево (Сіль. лінії електропередачі, 1956, 135).  Словник української мови в 11 томах