надруб

НАДРУ́Б, у, ч.

Надрубане місце.

Спочатку роблять з обох боків штаби або навколо стержня неглибокий надруб, а потім більш сильними ударами збільшують цей надруб (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. надруб — надру́б іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. надруб — -у, ч. Надрубане місце.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. надруб — НАДРУ́Б, у, ч. Надрубане місце. При спилюванні дерева треба робити попередній надруб з того боку, куди має впасти дерево (Сіль. лінії електропередачі, 1956, 135).  Словник української мови в 11 томах