назначений

НАЗНА́ЧЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до назначи́ти.

Він назначений.. Ти.. носиш пятно [пляму] на своїй одежі. Твоя ноша кричить кождому, що ти мужик (Март., Тв., 1954, 205).

НАЗНА́ЧЕНИЙ², а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до назна́чити.

Де тільки назначені були перепочинки, побудували двірці (Стор., І, 1957, 241).

Значення в інших словниках

1. назначений — назна́чений 1 дієприкметник позначений назна́чений 2 дієприкметник призначений розм.  Орфографічний словник української мови
2. назначений — I -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до назначити. II -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до назначити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. назначений — НАЗНА́ЧЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. до назна́чити. Він [мужик] назначений .. Ти .. носиш пятно [пляму] на своїй одежі. Твоя ноша кричить кождому [кожному], що ти мужик (Л. Мартович). НАЗНА́ЧЕНИЙ², а, е, розм. Дієпр. пас. до назна́чити.  Словник української мови у 20 томах