найбільше

НАЙБІ́ЛЬШЕ, НАЙБІ́ЛЬШ, присл.

1. Більш за все, більше за інших; особливо.

Я став помічати, що дядько Тимоха смутний. Знаєте, дитяче серце чуле на це, а найбільше ще до того чоловіка, кого любить (Гр., І,1963. 288);

Комарі були справжньою божою карою. Від них найбільше страждали діти (Тулуб, В степу..,1964. 343);

— Що то воно значить панського роду та благородного коліна! — дивувалися люди, а найбільш усіх Марина (Мирний, IV, 1955, 253).

2. У сполуч. з прикметником і прислівником уживається для творення найвищого ступеня якості.

Виїжджаючи чи йдучи кудись, він старався повернутись додому в найбільш нежданий час і з найбільш несподіваної сторони (Стельмах, І, 1962, 302).

Значення в інших словниках

1. найбільше — найбі́льше прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. найбільше — див. багато  Словник синонімів Вусика
3. найбільше — [найб’іл'шеи] присл.  Орфоепічний словник української мови
4. найбільше — найбільш, присл. 1》 Більш за все, більше за інших; особливо. 2》 У сполуч. з прикметником і прислівником уживається для творення найвищого ступеня якості.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. найбільше — НАЙБІ́ЛЬШЕ, НАЙБІ́ЛЬШ, присл. 1. Більш за все, більше за інших; особливо. Я став помічати, що дядько Тимоха смутний. Знаєте, дитяче серце чуле на це, а найбільше ще до того чоловіка, кого любить (Б. Грінченко); Комарі були справжньою божою карою.  Словник української мови у 20 томах
6. найбільше — БІ́ЛЬШЕ (як вищий ступінь порівняння до присл. багато — у сполуч. з дієсл.), БІЛЬШ рідше, ДУ́ЖЧЕ, СИЛЬНІ́ШЕ, ГІ́РШЕ (ГІРШ) розм. Половина солдатів відморозила носи, вуха й щоки, але значно більше постраждали у всіх ноги: на них відкрилися гнійні рани (З.  Словник синонімів української мови
7. найбільше — Найбі́льше, найбі́льш, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)