найбільший

НАЙБІ́ЛЬШИЙ, а, е. Найвищ. ст. до вели́кий 1, 3 — 6.

Найбільшою була кімната, де проживали робітники (Кобр., Вибр., 1954, 124);

— Невиправдані людські втрати — найбільша ганьба для командира, — говорив старший лейтенант (Гончар, III, 1959, 282);

Софія дуже худа, а це вже була чи не найбільша гандж для подільської нареченої (Стельмах, І, 1962, 301);

Знай, що людська мисль. Що людська творчість — це найбільша мука. Найбільша радість на планеті нашій (Рильський, II, 1960, 103);

Найбільшим сівачем добра й миру був Ленін (Літ. Укр., 5.XI 1974, 1).

Значення в інших словниках

1. найбільший — найбі́льший прикметник, найвищий ступінь  Орфографічний словник української мови
2. найбільший — див. Великий  Словник синонімів Вусика
3. найбільший — -а, -е. Найвищ. ст. до великий 1), 3-6). Режим найбільшого сприяння — принцип міжнародного права, за яким договірна сторона зобов'язується надати на своїй території другій стороні такий самий сприятливий режим у галузі торгівлі, мита...  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. найбільший — НАЙБІ́ЛЬШИЙ, а, е. Найвищ. ст. до вели́кий 1, 3–6. Найбільшою була кімната, де проживали робітники (Н. Кобринська); – Невиправдані людські втрати – найбільша ганьба для командира, – говорив старший лейтенант (О.  Словник української мови у 20 томах
5. найбільший — НАДЗВИЧА́ЙНИЙ (дуже великий за силою вияву, інтенсивністю чого-небудь, завдяки чому виділяється на загальному тлі), НЕЗВИЧА́ЙНИЙ, ВИНЯТКО́ВИЙ, СУГУ́БИЙ книжн. заст.  Словник синонімів української мови
6. найбільший — Найбі́льший, -ша, -ше  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)