найкраще
НАЙКРА́ЩЕ. Присл. до найкра́щий.
Тепер Соломія вагалась, в якому напрямку йти. Найкраще керуватись вітром: треба, щоб він тепер дув у спину (Коцюб., І, 1955, 362);
Арифметику найкраще знав Юрчик (Сміл., Сашко, 1954, 252);
// у знач. присудк. сл. Про почуття найбільшої приємності, величезного задоволення, яке відчуває хто-небудь.
Словник української мови (СУМ-11)