найтяжчий

НАЙТЯ́ЖЧИЙ, а, е. Найвищ. ст. до тяжки́й 1 — 10.

— Піддаватися їм [монголам] не можна, бо всіх, хто їм піддається, женуть вони на службу, і то в перші ряди, в найтяжчі бої (Фр., VI, 1951, 51).

Значення в інших словниках

1. найтяжчий — найтя́жчий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. найтяжчий — див. важкий  Словник синонімів Вусика
3. найтяжчий — -а, -е. Найвищ. ст. до тяжкий 1-10).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. найтяжчий — Найтя́жчий, -ча, -че  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)