накладання

НАКЛАДА́ННЯ, я, с. Дія за знач. наклада́ти і наклада́тися.

Олексій з гордістю оповідав про те, що руські хитреці [хитруни] винайшли спосіб накладання емалі (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 188);

Техніка вишивання дуже різноманітна. Назви окремих видів її походять від способу накладання стібків на тканину (Укр. пар. худ. вишив., 1958, 5).

Значення в інших словниках

1. накладання — наклада́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. накладання — -я, с. Дія за знач. накладати і накладатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. накладання — НАКЛАДА́ННЯ, я, с. Дія за знач. наклада́ти і наклада́тися. Олексій з гордістю оповідав про те, що руські хитреці [хитруни] винайшли спосіб накладання емалі (А. Хижняк); Техніка вишивання дуже різноманітна.  Словник української мови у 20 томах
4. накладання — Наклада́ння, -ня с. Накладываніе, возложеніе.  Словник української мови Грінченка