накладання
НАКЛАДА́ННЯ, я, с. Дія за знач. наклада́ти і наклада́тися.
Олексій з гордістю оповідав про те, що руські хитреці [хитруни] винайшли спосіб накладання емалі (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 188);
Техніка вишивання дуже різноманітна. Назви окремих видів її походять від способу накладання стібків на тканину (Укр. пар. худ. вишив., 1958, 5).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- накладання — наклада́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- накладання — -я, с. Дія за знач. накладати і накладатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- накладання — НАКЛАДА́ННЯ, я, с. Дія за знач. наклада́ти і наклада́тися. Олексій з гордістю оповідав про те, що руські хитреці [хитруни] винайшли спосіб накладання емалі (А. Хижняк); Техніка вишивання дуже різноманітна. Словник української мови у 20 томах
- накладання — Наклада́ння, -ня с. Накладываніе, возложеніе. Словник української мови Грінченка