накладання

Наклада́ння, -ня

с. Накладываніе, возложеніе.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. накладання — наклада́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. накладання — -я, с. Дія за знач. накладати і накладатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. накладання — НАКЛАДА́ННЯ, я, с. Дія за знач. наклада́ти і наклада́тися. Олексій з гордістю оповідав про те, що руські хитреці [хитруни] винайшли спосіб накладання емалі (А. Хижняк); Техніка вишивання дуже різноманітна. Словник української мови у 20 томах
  4. накладання — НАКЛАДА́ННЯ, я, с. Дія за знач. наклада́ти і наклада́тися. Олексій з гордістю оповідав про те, що руські хитреці [хитруни] винайшли спосіб накладання емалі (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 188); Техніка вишивання дуже різноманітна. Словник української мови в 11 томах