1. Словник української мови у 20 томах

накладання

НАКЛАДА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. наклада́ти і наклада́тися.

Олексій з гордістю оповідав про те, що руські хитреці [хитруни] винайшли спосіб накладання емалі (А. Хижняк);

Техніка вишивання дуже різноманітна. Назви окремих видів її походять від способу накладання стібків на тканину (з наук. літ.);

В бічних приміщеннях стодоли завжди накладали дощану підлогу – “міст” з жолобом посередині, а по боках з дерев'яними жолобами – “яслами” для накладання кормів худобі (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. накладання — наклада́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. накладання — -я, с. Дія за знач. накладати і накладатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. накладання — НАКЛАДА́ННЯ, я, с. Дія за знач. наклада́ти і наклада́тися. Олексій з гордістю оповідав про те, що руські хитреці [хитруни] винайшли спосіб накладання емалі (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 188); Техніка вишивання дуже різноманітна. Словник української мови в 11 томах
  4. накладання — Наклада́ння, -ня с. Накладываніе, возложеніе. Словник української мови Грінченка