накриватися

НАКРИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., НАКРИ́ТИСЯ, и́юся, и́єшся, док.

1. Прикриватися, закриватися чим-небудь зверху.

Зриває скатертину зі столу, накривається і тікає (Олесь, Вибр., 1958, 495);

Він скидає піджак, накривається ним (Шиян, Баланда, 1957, 110);

Я ліг на ліжко, накрився .з головою (Ю. Янов., II, 1954, 79);

Долі, на брезентових носилках, спав санітар, накрившись шапкою (Гончар, III, 1959, 195);

*Образно. Оминаючи людей, Терентій .. опускається в яруги, що накриваються на ніч м’якою рядниною туману (Стельмах, Хліб.., 1959, 513).

2. перен., розм. Те саме, що ги́нути 1.

— Ми як форсували Дунай взимку, по тонкій кризі, то доводилось за руки братися, чоловік по двадцять.. А якби поодинці рушили, кожен сам по собі, то багато хто з нас накрився б… (Гончар, III, 1959, 347).

Значення в інших словниках

1. накриватися — накрива́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. накриватися — -аюся, -аєшся, недок., накритися, -июся, -иєшся, док. 1》 Прикриватися, закриватися чим-небудь зверху. 2》 перен., розм. Те саме, що гинути 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. накриватися — НАКРИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., НАКРИ́ТИСЯ, и́юся, и́єшся, док. 1. Прикриватися, закриватися чим-небудь зверху. Зриває скатертину зі столу, накривається і тікає (О. Олесь); Він скидає піджак, накривається ним (А. Шиян); Я ліг на ліжко, накрився .  Словник української мови у 20 томах
4. накриватися — Накрився, мов лисиця хвостом. Чоловік думає, що може приховати від людей свої гріхи.  Приповідки або українсько-народня філософія
5. накриватися — ЗАГИ́НУТИ (померти, звичайно передчасно — в бою, від нещасного випадку і т. ін.), ЗГИ́НУТИ (ІЗГИ́НУТИ рідко), ПОГИ́НУТИ, ПОГИ́БНУТИ, ПРОПА́СТИ, ЗАНАПАСТИ́ТИСЯ, УГРО́БИТИСЯ (ВГРО́БИТИСЯ) розм., НАКРИ́ТИСЯ фам., ЗГИ́БНУТИ діал.  Словник синонімів української мови