накурюватися
НАКУ́РЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., НАКУРИ́ТИСЯ, курю́ся, ку́ришся, док. Багато, досхочу курити.
Накурювалися [курці] про запас, бо до обіду навряд чи вирвеш вільну хвилину (Шовк., Людина.., 1962, 293);
Вишивала, дарувала Візерунчатий кисет. Щоб пригадував [боєць] щоранку. Накурившись табаку, Красну дівку-подолянку (Шпак, Вибр., 1952, 34).
Словник української мови (СУМ-11)