налаяний
НАЛА́ЯНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас мин. ч. до нала́яти.
Тепер він сидить смутний і винуватий, зігнувся, як налаяна сирітка… (Вас., Незібр. тв., 1941, 227).
Словник української мови (СУМ-11)НАЛА́ЯНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас мин. ч. до нала́яти.
Тепер він сидить смутний і винуватий, зігнувся, як налаяна сирітка… (Вас., Незібр. тв., 1941, 227).
Словник української мови (СУМ-11)