налаяний

нала́яний

-а, -е, розм.

Дієприкм. пас. мин. ч. до налаяти.

Значення в інших словниках

1. налаяний — нала́яний дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. налаяний — НАЛА́ЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до нала́яти. – Хоч і похила хатина, та свій куток; хоч і поганенька господарка, та не налаяна, не осуджена! – завважила Горпина (Л. Яновська); Тепер він сидить смутний і винуватий, зігнувся, як налаяна сирітка... (С. Васильченко).  Словник української мови у 20 томах
3. налаяний — НАЛА́ЯНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас мин. ч. до нала́яти. Тепер він сидить смутний і винуватий, зігнувся, як налаяна сирітка… (Вас., Незібр. тв., 1941, 227).  Словник української мови в 11 томах