налаяний

НАЛА́ЯНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до нала́яти.

– Хоч і похила хатина, та свій куток; хоч і поганенька господарка, та не налаяна, не осуджена! – завважила Горпина (Л. Яновська);

Тепер він сидить смутний і винуватий, зігнувся, як налаяна сирітка... (С. Васильченко).

Значення в інших словниках

1. налаяний — нала́яний дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. налаяний — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до налаяти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. налаяний — НАЛА́ЯНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас мин. ч. до нала́яти. Тепер він сидить смутний і винуватий, зігнувся, як налаяна сирітка… (Вас., Незібр. тв., 1941, 227).  Словник української мови в 11 томах