наличник

НАЛИ́ЧНИК, а, ч. Накладна планка, що обрамляє вікна або двері.

Тут, де тепер стоїть будинок під шиферним дахом, стояв колись будиночок під білим залізом з голубими різьбленими наличниками на вікнах (Руд., Вітер.., 1958, 21);

Двоє вікон розмальовані червоною фарбою, а над наличниками майстри вирізьбили з дерева якісь загадкові візерунки (Чорн., Визвол. земля, 1959, 12).

Значення в інших словниках

1. наличник — нали́чник іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. наличник — -а, ч. Накладна планка, що обрамляє вікна або двері.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. наличник — (будів.) лиштва  Словник чужослів Павло Штепа
4. наличник — НАЛИ́ЧНИК, а, ч. Накладна планка, що обрамляє вікна або двері. Вся хата була зложена з липових квадрових брусів, гладко витесаних, а навіконники і наличники на дверях з вирізками і зарубками, – неначе мережки на рушнику (О.  Словник української мови у 20 томах
5. наличник — НАЛИ́ЧНИК (накладна планка, що обрамляє вікна та двері), ЛИ́ШТВА. Тут робили вікна, двері, наличники й лутки (Ю. Смолич); Іван.. впирається обома руками в лиштву вікна (П. Колесник).  Словник синонімів української мови
6. наличник — Обрамлення віконного чи дверного прорізу, що складається з двох вертикальних тяг, верхнього карнизу або іншого елемента (синоніми — лиштва, окова). Вікна внизу оформлялися фільонкою або профілем.  Архітектура і монументальне мистецтво