наманити —
намани́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
наманити —
див. наманювати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
наманити —
НАМАНИ́ТИ див. нама́нювати.
Словник української мови у 20 томах
наманити —
Наманювати, -нюю, -єш сов. в. наманити, -маню, -ниш, гл. Приманивать, приманить, наманивать, наманить. Нарвав квіточок, наманив дівочок. Грин. III. 553. Я закличу музики та наманю хлопців. Левиц. І. 49. Давай до себе наманювати людей. Мнж. 133.
Словник української мови Грінченка