намаритися
НАМА́РИТИСЯ, рюся, ришся, док., розм. Багато, досхочу помріяти.
— Набалакавсь та намарився з Павлом Антоновичем так, що аж у горлі посохло, аж чаю знов забажалось, — сказав гість (Н.-Лев., І, 1956, 590).
Словник української мови (СУМ-11)