наморозь

НА́МОРОЗЬ, і. ж.

1. Схожий на іній шар снігу, що утворюється на гілках дерев, дротах і т. ін. під час туману й морозу.

Вночі сильний вітер порозкидав курені, в яких спали люди, — "постелі" до ранку вкрилися сивиною наморозі (Вол., Самоцвіти, 1952, 154);

Стара не раз бачила, як вони [бруньки вишні).. волохатились намороззю (Стельмах, І, 1962, 206).

2. Тонкий шар льоду, що утворюється на поверхні землі і т. ін. в холодну сиру погоду.

Костури наосліп невпевнено промацують землю, чавлять крихку наморозь (Стельмах, Правда.., 1961, 28);

// Намерзлий на вікні лід.

Мороз розмалював віконця в лісниковій хатині мережками. Улянка любила розглядати їх,особливо під час заходу сонця, коли наморозь на склі пройметься бувало теплим рожевим світлом і ніжно затріпоче (Донч., IV, 1957, 85).

Значення в інших словниках

1. наморозь — на́морозь іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. наморозь — Паморозь, приморозь, заморозь, поморозь, д. повись.  Словник синонімів Караванського
3. наморозь — див. іній  Словник синонімів Вусика
4. наморозь — -і, ж. 1》 Схожий на іній шар снігу, що утворюється на гілках дерев, дротах і т. ін. під час туману й морозу. 2》 Тонкий шар льоду, що утворюється на поверхні землі і т. ін. в холодну сиру погоду. || Намерзлий на вікні лід.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. наморозь — НА́МОРОЗЬ, і, ж. 1. Схожий на іній шар снігу, що утворюється на гілках дерев, дротах і т. ін. під час туману й морозу. Земля холоне у пухкім снігу, І висне наморозь на вітах саду (М. Зеров); На його товстих вусах аж дзеленчали крижані бурульки.  Словник української мови у 20 томах
6. наморозь — І́НІЙ (тонкий шар кристалів льоду, що утворюється осіданням водяної пари на охолоджених предметах); ПА́МОРОЗЬ, ПРИ́МОРОЗЬ, НА́МОРОЗЬ, ПО́МОРОЗЬ рідше, ЗА́МОРОЗЬ розм., НА́МЕРЗ діал. (намерзла маса дрібних сніжинок).  Словник синонімів української мови