наморозь

І́НІЙ (тонкий шар кристалів льоду, що утворюється осіданням водяної пари на охолоджених предметах); ПА́МОРОЗЬ, ПРИ́МОРОЗЬ, НА́МОРОЗЬ, ПО́МОРОЗЬ рідше, ЗА́МОРОЗЬ розм., НА́МЕРЗ діал. (намерзла маса дрібних сніжинок). Дерева за вікном у тиші непорочній Стояли інеєм запушені рясним (М. Рильський); На тротуарах і дахах сивіла перша паморозь (О. Донченко); Ще скрізь на гіллях приморозь, а зійде та вигріє сонечко — закапле з стріхи (Марко Вовчок); Земля холоне у пухкім снігу, І висне наморозь на вітах саду (М. Зеров); На траві лежала холодна поморозь (А. Шиян); Ми зранку, ще й заморозь не відійшла, В дворі пшеницю-маріанку До сійби ладили (І. Франко); Він іде — увесь як біль білий: геть намерзом намерз (Словник Б. Грінченка)

НА́МОРОЗЬ (намерзлі на шибках льодяні візерунки), ЛИСИ́ЦЯ перев. мн., розм. Наморозь на склі пройметься бувало (під час заходу сонця) теплим рожевим світлом і ніжно затріпоче (О. Донченко).

Значення в інших словниках

1. наморозь — на́морозь іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. наморозь — Паморозь, приморозь, заморозь, поморозь, д. повись.  Словник синонімів Караванського
3. наморозь — див. іній  Словник синонімів Вусика
4. наморозь — -і, ж. 1》 Схожий на іній шар снігу, що утворюється на гілках дерев, дротах і т. ін. під час туману й морозу. 2》 Тонкий шар льоду, що утворюється на поверхні землі і т. ін. в холодну сиру погоду. || Намерзлий на вікні лід.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. наморозь — НА́МОРОЗЬ, і, ж. 1. Схожий на іній шар снігу, що утворюється на гілках дерев, дротах і т. ін. під час туману й морозу. Земля холоне у пухкім снігу, І висне наморозь на вітах саду (М. Зеров); На його товстих вусах аж дзеленчали крижані бурульки.  Словник української мови у 20 томах
6. наморозь — НА́МОРОЗЬ, і. ж. 1. Схожий на іній шар снігу, що утворюється на гілках дерев, дротах і т. ін. під час туману й морозу. Вночі сильний вітер порозкидав курені, в яких спали люди, — "постелі" до ранку вкрилися сивиною наморозі (Вол.  Словник української мови в 11 томах