Словник української мови в 11 томах

наміряти

НАМІ́РЯТИ див. намі́рювати.

НАМІРЯ́ТИ див. намі́рювати.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. наміряти — намі́ряти дієслово доконаного виду наміря́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. наміряти — I нам`ірятидив. намірювати. II намір`ятидив. намірювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наміряти — НАМІРЯ́ТИ див. намі́рювати. НАМІ́РЯТИ див. намі́рювати.  Словник української мови у 20 томах
  4. наміряти — МІ́РЯТИ (визначати, встановлювати величину, розмір когось, чогось якоюсь мірою, якимсь мірилом), ВИМІ́РЮВАТИ (ВИМІРЯ́ТИ), ЗАМІРЯ́ТИ (ЗАМІ́РЮВАТИ), ЗМІРЯ́ТИ (ЗМІ́РЮВАТИ), ОБМІ́РЮВАТИ (ОБМІРЯ́ТИ), ПРОМІ́РЮВАТИ (ПРОМІРЯ́ТИ) (все або багато)...  Словник синонімів української мови