наокольний

НАОКО́ЛЬНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що навко́лишній.

Не міг я за густою млою До наокольних приглядатись див (Рильський, Братерство, 1950, 62).

Значення в інших словниках

1. наокольний — наоко́льний прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. наокольний — -а, -е, рідко. Те саме, що навколишній.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. наокольний — НАОКО́ЛЬНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що навко́лишній. Не міг я за густою млою До наокольних приглядатись див (М. Рильський).  Словник української мови у 20 томах
4. наокольний — НАВКО́ЛИШНІЙ (який міститься навколо або поблизу когось, чогось), ДОВКО́ЛИШНІЙ, ОКО́ЛИШНІЙ, НАВКРУ́ЖНИЙ розм., ОКО́ЛИЧНИЙ розм., ОТО́ЧУЮЧИЙ рідко, НАОКО́ЛЬНИЙ рідко; ПОБІ́ЧНИЙ (розташований по обидва боки або навколо чого-небудь).  Словник синонімів української мови