Словник української мови в 11 томах

напад

НА́ПАД, у, ч.

1. Дія за знач. напа́сти, напада́ти.

В селі неначе ждали татарського нападу (Н.-Лев., III, 1956, 151);

З двох боків одночасно на фільварок вчинили напад два партизанські загони (Кол., На фронті.., 1959, 71).

2. Момент загострення, посилення чого-небудь; приступ.

Дома дівчинку зараз роздягли і поклали в ліжко, бо в неї почався напад пропасниці (Л. Укр., III, 1952, 635);

Його опанував напад гнітючої туги й терпкої гіркоти (Довж., І, 1958, 409);

Рана гоїлася, він уже почував себе краще, напади слабкості і запаморочення вже минули (Собко, Справа.., 1959, 190).

3. Група гравців футбольної, хокейної та інших спортивних команд, яка атакує противника, щоб забити м’яч, шайбу в його ворота.

Ну, як же ж ви можете його не взяти [на футбол], коли він, може, — "центр нападу" якого-небудь майданчика (Вишня, І, 1956, 403).

4. розм. Спосіб здійснення чого-небудь; прийом.

Еге-е, — регоче Яким з того берега, шаруючи руки піском. — Ви всіма нападами [плаваєте]? А нуте, ще по-жіночому! (Мирний, IV, 1955, 318).

5. у знач. присл. на́падами, розм. Нерівномірно, окремими періодами, заходами.

Добре все-таки, що тут зима буває тільки нападами, я не знаю, як я терпітиму наші.. зими (Л. Укр.,У, 1956, 219);

Шумів вітер нападами, тривожно цвірінчали пташки (Ю. Янов., II, 1954, 79).

◊ [За] кількома́ на́падами — кількома заходами.

[Петро:] Мої ліки, може, не поможуть одразу, а за кількома нападами (Сам., II, 1958, 125);

Хоч прекрасні блакитні очі молодої жінки були сухі, мокра, зіжмакана хустка в руках свідчила про те, що вона плакала ще до розмови і, мабуть, кількома нападами (Ле, Клен. лист, 1960, і).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. напад — (дії, часом збройні, з метою загарбати щось) (державу) агресія, (короткочасний) наліт, набіг, (кінний) наїзд.  Словник синонімів Полюги
  2. напад — на́пад іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  3. напад — (наглий) набіг, наїзд, наліт, (поліції) наскок; (нашестя) навала, аґресія, г. інвазія; (кашлю) приступ, (наглий) пароксизм, (у роділлі) перейми; ФР. наворот, наверт, захід, рип, раз <н. двома нападами>; СПРТ. ланка, що атакує.  Словник синонімів Караванського
  4. напад — [напад] -ду, м. (на) -д'і, мн. -дие, -д'іў  Орфоепічний словник української мови
  5. напад — -у, ч. 1》 Дія за знач. напасти, нападати. 2》 Момент загострення, посилення чого-небудь; приступ. || Хворобливий стан, що виникає раптово, як правило, багаторазово повторюється, чітко обмежений в часі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. напад — НА́ПАД, у, ч. 1. Дія за знач. напа́сти¹, напада́ти. В селі неначе ждали татарського нападу (І. Нечуй-Левицький); Бугор пропонує вчинити напад на один з .. нічних експресів (О.  Словник української мови у 20 томах
  7. напад — НА́ПАД (дії, спрямовані проти кого-, чого-небудь з метою заподіяння шкоди, загарбання території тощо); АГРЕ́СІЯ (напад однієї держави на іншу); НАЛІ́Т, НА́СКОК (раптовий стрімкий напад); НАБІ́Г, НАЇ́ЗД заст.  Словник синонімів української мови
  8. напад — На́пад, -ду; -пади, -дів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. напад — На́пад, -ду м. 1) Нападеніе, аттака. Два напади ляхи одбили. Стор. Опанували б ми були Крим за одним нападом. К. ЦН. 221. 2) Пароксизмъ. 3) Двома, трьома нападами. Въ два, три пріема; два, три раза. Третім нападом роблю. Ном. Трома нападами сіяли ліс.  Словник української мови Грінченка