напад
на́пад
-у, ч.
1》 Дія за знач. напасти, нападати.
2》 Момент загострення, посилення чого-небудь; приступ.
|| Хворобливий стан, що виникає раптово, як правило, багаторазово повторюється, чітко обмежений в часі.
3》 Група гравців футбольної, хокейної та інших спортивних команд, яка атакує противника, щоб забити м'яч, закинути шайбу в його ворота чи сітку; прот. захист.
4》 розм. Спосіб здійснення чого-небудь; прийом.
5》 у знач. присл. нападами, розм. Нерівномірно, окремими періодами, заходами.
Великий тлумачний словник сучасної української мови