напаханий

НАПА́ХАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до напаха́ти.

Олеся сіла на канапі й затулила носа напаханою пахощами хусточкою (Н.-Лев., III, 1956, 148);

Він наблизився до матері, поцілував у холодне, напахане парфумами чоло (Кочура, Зол. грамота, 1960, 171).

Значення в інших словниках

1. напаханий — напа́ханий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. напаханий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до напахати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. напаханий — НАПА́ХАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до напаха́ти. Олеся сіла на канапі й затулила носа напаханою пахощами хусточкою (І. Нечуй-Левицький); Він наблизився до матері, поцілував у холодне, напахане парфумами чоло (П. Кочура).  Словник української мови у 20 томах