наперсниця
НАПЕ́РСНИЦЯ, і, ж., заст.
1. Жін. до напе́рсник¹.
2. Те саме, що нало́жниця.
Вона самому да-муллі мазару Дихана в наперсниці за гріх батьків віддана (Ле, Міжгір’я, 1953, 97).
Словник української мови (СУМ-11)НАПЕ́РСНИЦЯ, і, ж., заст.
1. Жін. до напе́рсник¹.
2. Те саме, що нало́жниця.
Вона самому да-муллі мазару Дихана в наперсниці за гріх батьків віддана (Ле, Міжгір’я, 1953, 97).
Словник української мови (СУМ-11)