напечений

НАПЕ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до напекти́.

Вже хліб напечений і на шматки покраяний… (Кв.-Осн., II, 1956, 135);

Вона мить роздумувала,, потім міцно вхопилась рукою за гарячий, напечений сонцем ілюмінатор (Гончар, Тронка, 1963, 236).

Значення в інших словниках

1. напечений — напе́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. напечений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до напекти. || напечено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. напечений — НАПЕ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до напекти́. Вже хліб напечений і на шматки покраяний... (Г. Квітка-Основ'яненко); Вона мить роздумувала, потім міцно вхопилась рукою за гарячий, напечений сонцем ілюмінатор (О. Гончар); // у знач. прикм.  Словник української мови у 20 томах