Великий тлумачний словник сучасної мови

напечений

напе́чений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до напекти.

|| напечено, безос. присудк. сл.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. напечений — напе́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. напечений — НАПЕ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до напекти́. Вже хліб напечений і на шматки покраяний... (Г. Квітка-Основ'яненко); Вона мить роздумувала, потім міцно вхопилась рукою за гарячий, напечений сонцем ілюмінатор (О. Гончар); // у знач. прикм.  Словник української мови у 20 томах
  3. напечений — НАПЕ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до напекти́. Вже хліб напечений і на шматки покраяний… (Кв.-Осн., II, 1956, 135); Вона мить роздумувала,, потім міцно вхопилась рукою за гарячий, напечений сонцем ілюмінатор (Гончар, Тронка, 1963, 236).  Словник української мови в 11 томах