наперчити

наперчи́ти

-чу, -чиш, док., перех.

Покласти у щось їстівне яку-небудь кількість перцю або посипати перцем.

Значення в інших словниках

1. наперчити — наперчи́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. наперчити — НАПЕРЧИ́ТИ, чу́, чи́ш, док. 1. що. Покласти в щось їстівне яку-небудь кількість перцю або посипати перцем. Пироги добрі, та начинку дуже наперчили (Сл. Б. Грінченка). 2. кому і без дод. Сказати кому-небудь щось дошкульне, ущипливе, їдке.  Словник української мови у 20 томах
3. наперчити — НАПЕРЧИ́ТИ, чу́, чи́ш, док., перех. Покласти в щось їстівне яку-небудь кількість перцю або посипати перцем. Пироги добрі, та начинку дуже наперчили (Сл. Гр.); *Образно. — Та й бриклива ж ти, Мотре, хоч я тебе колись любив за той перець. Вже дуже наперчила! (Н.-Лев., II, 1956, 371).  Словник української мови в 11 томах
4. наперчити — Наперчи́ти, -чу́, -чи́ш гл. Приправить перцемъ. Желех. Пироги добрі, та начинку дуже наперчили. Харьк. г.  Словник української мови Грінченка