напиратися

НАПИРА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., НАПЕ́РТИСЯ, пру́ся, пре́шся, док.

1. розм. Приходити куди-небудь або збиратися десь у великій кількості.

Наперлося багато народу (Сл. Гр.).

2. розм. Наполягати на чому-небудь.

— А чого ви так напиралися, аби жінки вписувалися до читальні? — запитався Славко (Март., Тв., 1954, 289);

[Панько:} Пішли обі (жінка й дочка] жати до Завади. Наперся старий рано: конче та й конче ходіть! (Фр., IX, 1952, 342);

Чоловік її не пускав із хати, а вона таки наперлась і пішла (Сл. Гр.).

3. перев. док., вульг. Багато з’їсти, наїстися.

Наперся каші, аж дихати важко (Сл. Гр.).

Значення в інших словниках

1. напиратися — напира́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. напиратися — -аюся, -аєшся, недок., напертися, -пруся, -прешся, док. 1》 розм. Приходити куди-небудь або збиратися десь у великій кількості. 2》 розм. Наполягати на чому-небудь. 3》 перев. док., вульг. Багато з'їсти, наїстися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. напиратися — НАПИРА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., НАПЕ́РТИСЯ, пру́ся, пре́шся, док. 1. розм. Приходити куди-небудь або збиратися десь у великій кількості. Наперлося багато народу (Сл. Б. Грінченка). 2. розм. Наполягати на чому-небудь.  Словник української мови у 20 томах
4. напиратися — ЗБИРА́ТИСЯ (опинятися в одному місці, в однієї особи чи в одних руках), ГРОМА́ДИТИСЯ, ГУРТУВА́ТИСЯ, НАГРОМА́ДЖУВАТИСЯ, ЗГРОМА́ДЖУВАТИСЯ розм.; ЗОСЕРЕ́ДЖУВАТИСЯ, КОНЦЕНТРУВА́ТИСЯ, СТЯГА́ТИСЯ, НАСУВА́ТИ перев. док., розм.  Словник синонімів української мови